Пошук сенсу - це основна рушійна сила життя людини ... Є деякі автори, які стверджують, що смисли та цінності є «нічим іншим, як захисними механізмами». Але я не хотів би жити лише заради моїх «захисних механізмів» і не готовий би був померти через них. Людина ж здатна жити і навіть померти заради своїх ідеалів і цінностей! Віктор Франкл (1959)
Про авторку
Анна Коваленко — акредитована коуч ACC ICF, авторка подкасту [трохи легше] та експертка у сфері особистого розвитку. Анна вміє перекладати складні психологічні концепції зрозумілою мовою, допомагаючи людям структурувати та організувати життя для реалізації в усіх сферах.
"Назва подкасту з'явилась невипадково — останні чотири роки мене цікавить, чому одні справи ми робимо натхненно і завзято, а інші — відкладаємо роками і не можемо навіть почати. Виявилось, що є купа дієвих методів, що структурують і полегшують життя, але ними користуються одиниці, бо не знають про них або не натрапили на влучне пояснення."
У цій статті вона ділиться глибоким аналізом зв'язку між пошуком сенсу життя та постановкою цілей, розкриває психологічні механізми мотивації та надає практичні інструменти для подолання внутрішніх бар'єрів на шляху до осмисленого існування.
Зв'язок між сенсом життя та цілями
Відчуття сенсу у житті невід`ємно пов'язано з цілями, хоча про це й нечасто говорять.
Багато статей і відео можна звести до думки "ставте ціль, щоб досягти результату!", "реалізуйте ціль і отримайте краще життя". Водночас варто мати відповідь на питання – навіщо? Навіщо результат, навіщо краще життя?
Без розуміння "навіщо" будь-яка ціль буде чужою. Як би якісно по SMART [1] вона не була поставлена, ви відкидатимете її подалі, бо вона як незручний одяг - терпіти можна, але не хочеться. Будь-яка людина хоче розуміти, який сенс матимуть її дії, на що більше повпливають.
Що таке сенс?
"Сенс" як слово походить від старонімецького "meinen", що перекладається як «мати на думці». Це підсвічує, що сенс пов'язаний з унікальною здатністю людського розуму до рефлексивного, лінгвістичного мислення. Наш розум здатен формувати ментальні уявлення про можливий зв'язок між речами, подіями та стосунками.
Мозок аналізує безліч факторів, коли ми його про щось запитуємо – незалежно від того, йдеться про буденні речі чи про сенс життя. Він не може просто відчувати світ, він хоче його інтерпретувати. Відсутність сенсу у житті характеризується відчуттями невизначеності, незрозумілості, безцільності, відсутності цінності у тому, що відбувається. Саме осмислення життя є необхідною умовою для того, щоб ми його цінували.
Три способи осмислення життя
Науковці виділяють 3 способи осмислення: наявність цілі, значущість і зв'язність. Перш ніж ми перейдемо глибше до цілей, пропоную коротко розкрити усі три характеристики, бо їх часто плутають і використовують як синоніми.
Зв'язність (coherence). Життя цілісне і зв'язне, коли навколишнє середовище структуроване і передбачуване. Ми маємо адаптивну рису, яка спонукає нас виявляти надійні закономірності, причинно-наслідкові зв'язки і відчуваємо полегшення, коли знаходимо і можемо покластися на них у майбутньому.
Чим більше таких закономірностей у навколишньому середовищі, тим вище ми оцінюємо відчуття сенсу у житті [3].
Значущість (significance). Життя значуще, коли ви можете описати його як важливе, вартісне і цінне за своєю суттю. Коли ваші дії і прагнення мають для вас цінність. Коли ви можете пояснити, чому ви це робите і відповідь викликає у вас відчуття узгодженості, вартісності і задоволення.
Ціль. Ось ми і дісталися третьої характеристики, якій я приділю найбільшу увагу. Життя має ціль, коли ви знаєте чіткий вектор, на який направлені ваші дії. Коли щодня ви можете відповісти на питання "навіщо я це роблю?". Коли ви бачите ліс за деревами і вплив маленьких кроків на довгострокові результати.
Потребу в меті ще можна описати як необхідність мати всеохоплююче прагнення, яке активізує зусилля та підтримує сенс і значення у нашому житті.
Чому нам складно ставити цілі
Якщо це так важливо, то чому нам це так складно дається?
Зараз можете поставити віртуальні галочки, бо нижче прочитаєте найчастіші випадки, чому ви не хочете, чи не можете поставити ціль і йти до неї:
- ви здогадуєтеся, що вам подобається і чого ви би хотіли, але вважаєте це дурницею. тому вголос кажете: "я взагалі не знаю, чого хочу".
- ваша ціль має вигляд як щось недосяжне і більше за вас. то ж причина відмови від мети – впевненість, що у вас не вийде.
- ви маєте ціль, але основною мотивацією є зовнішній тиск: ви йдете до мети суто через нагороду/покарання, відчуття обов'язку/сорому/провини. задоволення не отримуєте, тому не дивно, що постійно хочете зійти зі шляху.
- вам складно самостійно уявити, які саме кроки приведуть до бажаного образу себе. побачити чітку мету заважає безліч думок, у які ви занурені.
- ви розумієте, що результат залежатиме тільки від вас і боїтеся такої відповідальності.
- і звичайно, страх провалу - уявляєте, що поставите ціль і розчаруєтеся у собі, якщо не досягнете її.
Ну що, скільки пунктів про вас?
Навіть якщо майже у всіх твердженнях ви впізнали себе, не сприймайте це як негативну оцінку. Усвідомлення, чому не виходить поставити ціль – перший крок до розуміння себе і причин своєї поведінки.
Мені важливо, щоб ви не просто вчергове прочитали, що цілі ставити треба, а зрозуміли, чому це важливо і наскільки сильно це пов'язано з нашою природою.
Суть полягає не лише в тому, щоб щось робити, а в чітко сформульованій і цінній мотивації до бажаної поведінки. Поставити ціль – це потужний спосіб відновити відчуття значущості, коли його бракує. Тому значущість і мета так переплетені: без цілі ми не відчуваємо цінності того, що робимо, а пошук нової мети повертає сенс.
Практичні поради для постановки цілей
Я не уявляю цю статтю без порад, тому наводжу три думки, як підійти до мети, щоб її хотілось ставити і досягати:
- Зменшуйте важливість. Поставити ціль не означає вирішити все своє майбутнє в одну секунду. Ви не в суді і це не вирок. Особиста ціль існує суто для вашого ж добробуту. Вона має стати другом, а не ворогом. Так само, коли все іде не так і ви звертаєтесь до друга за підтримкою, ціль має також бути опорою, давати вектор руху, нагадувати про важливі для вас сенси, додавати фокус.
- Не забувайте про конкретику. Неконкретна мрія, що була досягнута - везіння, а не досягнута мета. Я не думаю, що ви готові покладати своє життя на щасливі випадки. Результати потребують планування, проб, контролю, аналізу. Вимірюваність необхідна, щоб ви знали з чим звірятися потім, щоб могли відстежити свій прогрес, зрозуміти, що вдалося, а що варто спробувати по-іншому. Ставити мету вимірювано - це ресурсовитратний процес, якого наш мозок хоче всіма силами уникнути. Хочу, щоб ви звернули увагу саме на цей момент: абсолютно кожній людині у тій чи іншій мірі складно ставити мету. Уникнення у цьому процесі цілком природно і не варто себе картати, якщо планування не викликає у вас захоплення. Якщо конкретика вас лякає, бо «як зрозуміти, яка цифра буде нормальною чи достатньою?», то поверніться до першого пункту - знижуйте важливість.
- Не бійтеся змінювати мету. Страх цілепокладання дуже часто у тому, що ви боїтеся поставити НЕ ТУ ціль, зганьбитися перед собою й іншими, хто знає про неї. Але ж світ, ваш контекст, вподобання, умови змінюються щодня, - погодьтеся, нерозумно сліпо іти до мети, якщо вона неактуальна і не відповідає вашим бажанням? Тому ще раз: ціль – не вирок, вона гнучка і видозмінюється разом із вами і зі світом навколо. Будьте лагіднішими до себе – не вимагайте поставити ту саму ідеальну ціль. Поставте хоч якусь, назвіть її чернеткою, так важливість буде менша. Поживіть декілька днів з нею на думці, додайте або приберіть, що спаде на думку. Найважливіше – думайте про неї, а не закидайте в довгий ящик.
Практичне завдання
Якщо ви дочитали до цього моменту, то стаття вам відгукнулась. Отже пропоную вам відкрити зараз календар і виділити 5-хвилинний таймслот протягом наступних 24 годин, щоб подумати про вашу ціль. Не ставте слот на 30-60-90 хвилин. Він лякатиме і дуже імовірно, ви захочете його уникнути. Почніть з малого, наприклад, згадайте всі свої справи за останній тиждень і спробуйте виписати всі думки, що приходять на питання: "Навіщо я це роблю?"
Бажаю кожному читачу відчути зв'язок зі своїми цілями і сенсами.
Від теорії до практики: інструменти для усвідомленого цілепокладання
Розуміння зв'язку між сенсом життя та цілями — це лише перший крок. Наступний — створення системи, яка допоможе ці знання застосувати на практиці. Саме тому наша співпраця з Анною стала такою природною: ми віримо, що людям потрібні не лише теоретичні знання, але й практичні інструменти для структурування життя.
Ми в (Story) Script створюємо планери, які допомагають систематизувати цілі та відстежувати прогрес, а Анна розробила Notion-воркбук, який фокусується на формуванні звичок — тих самих маленьких щоденних кроків, про які йшлося у статті.
Коли ви поєднуєте усвідомлене планування з роботою над звичками, ви отримуєте потужну систему для досягнення справді значущих цілей.
Тому до кожного нашого планера впродовж червня та липня ми даруємо воркбук Анни — щоб у вас були всі необхідні інструменти для переходу від розуміння "навіщо" до конкретних "як".
Це не просто планер + бонус. Це комплексний підхід до створення життя, наповненого сенсом і направленого на ваші справжні цілі.
Обирай свій планер та розпочинай цю подорож на https://storyscript.com.ua/
Додаткові матеріали:
🎧 Слухайти подкаст
Джерела:
[1] https://en.wikipedia.org/wiki/SMART_criteria
[2] Frank Martela & Michael F. Steger (2016) The three meanings of meaning in life: Distinguishing coherence, purpose, and significance, The Journal of Positive Psychology, 11:5, 531-545, DOI: 10.1080/17439760.2015.1137623
[3] Heintzelman, S. J., Trent, J., & King, L. A. (2013). Encounters With Objective Coherence and the Experience of Meaning in Life. Psychological Science, 24(6), 991-998. https://doi.org/10.1177/0956797612465878
