Іноді настає день, коли все ніби важче. Тіло повільне, думки розпливаються, настрій десь глибоко… Такі дні бувають у всіх.

І тоді не завжди хочеться порад чи рішень. Хочеться просто відчути, що ти не одна. Що турбота — поруч. І що навіть у такі моменти можна бути м’якою до себе.

Цей список — як теплий лист від себе до себе. Збережи його, щоб повертатись, коли буде потрібно.

Ніжність — це теж дія.

15 способів підтримати себе в день, коли важко

 

  1. Зроби ковток теплої води або чаю. Просто відчуй смак і температуру. Це може бути перший жест турботи.

  2. Загорнись у плед. Навіть посеред дня. Навіть якщо не холодно. Відчуття захищеності — лікує.

  3. Увімкни повільну пісню. Ту, яка говорить з твоїм серцем. І дозволь їй звучати в просторі.

  4. Напиши собі кілька теплих слів. У блокноті, в нотатках, у повідомленні собі. Наприклад: “Я з тобою”, “Ти молодець, навіть якщо просто існуєш сьогодні”.

  5. Постав таймер на 10 хвилин і просто полежи. Без телефону. Без планів. Просто побудь.

  6. Подивись у вікно. На небо, гілки, хмари. Світ за вікном завжди трошки більший, ніж ми думаємо.

  7. Зроби щось знайоме. Улюблений запах, ритуал, рух. Щось, що повертає до себе.

  8. Обійми себе. Справді. Обійми себе за плечі або сховай руки в рукава — і побудь з цим.

  9. Прочитай одну сторінку з книги, яка тобі близька. Сторінка теж може бути опорою.

  10. Напиши “Сьогодні я…” і дозволь словам текти. Навіть якщо це просто “Я втомлена”.

  11. Постав на паузу. Вимкни звук, зупинись, дозволь світу почекати. Навіть якщо це 3 хвилини.

  12. Зміни фокус на щось тілесне. Наприклад: запали свічку, зроби кілька глибоких вдихів, нанеси крем із запахом, що тебе заспокоює.

  13. Поплач. Якщо хочеться. Сльози — це не слабкість. Це вивільнення.

  14. Спробуй просте дихання. Наприклад 4-7-8: вдих — 4 сек, затримка — 7 сек, видих — 8 сек. Це заземлює.

  15. Скажи собі вголос:

    “Я зараз роблю найкраще, що можу.”

    І цього достатньо.
     

Що таке самопідтримка насправді?
 

Це не завжди ванна з піною чи гарячий шоколад (хоча іноді — і це теж).

Самопідтримка — це простір, у якому ти можеш бути собою, без очікувань, без тиску. Це коли ти не змушуєш себе “встати і зробити щось продуктивне”, а кажеш:

— Я з тобою. Я дозволяю собі бути в цьому стані. І це нормально.

Самопідтримка — це вибір бути ніжною до себе, навіть якщо все всередині хоче закритись.

Цей список не обов’язково проходити пункт за пунктом. Це не чекліст — це нагадування, що турбота поруч. Що вона в твоїх руках. І що навіть у найтемніший день можна запалити маленьке світло.

А ще — ти завжди можеш створити свій власний список. Бо ти знаєш себе найкраще.